З тобою буває так, що ти задумала щось зробити, з’явився інтерес і жага, наче б то є план і отже - варто діяти! Аж раптом зʼявляється якась сплутана невизначеність - стан, коли здається, що ти ніби завмерла і не можеш почати рухатися?
Ти відчуваєш скутісь, наче вся задеревʼяніла, і здається, що краще б, тебе ніхто не бачив, не помічав - дивну, не таку як раніше. І так не хочеться почути в свій бік - фу, як з тобою такою можна бути!?
Страшно говорити вголос, що тобі щось не подобається, страшно, бо від тебе «такої» можуть відвернуться, залишити сам на сам з думками і планами?
Відчувала страх ризикувати? А раптом зі мною щось «не так» і я помиляюся? А якщо все піде не за планом, станеться все найгірше і це буде неможливо виправити?
Можливо ти відчуваєш безсилля і не не можеш діяти, бо у разі помилки, тобі не пробачать і у голові зазвучить: «Як ти могла?»
Знайомі стани?
Сором і провина беруть початок від взаємодії дитини і суспільства. Сором частіше формується, коли дитина починає усвідомлювати власну автономність і обмеження, що повʼязані зі страхом втрати прийняття батьківськими фігурами, якого вона потребує.
Провина зʼявляється, коли дитина починає усвідомлювати, що має суспільні обовʼязки і тому повинна стримувати власні агресивні наміри і дії